НОВА ПОЛТАВСЬКА БИТВА: ЗА АРКУ І КРАЩЕ ЖИТТЯ

Кристоф БРУММЕ, письменник і журналіст,
проект-директор NGO „European Initiative Poltava“.
    В українській провінції при владі ще часто трапляються кримінальні клани з часів Януковича. Вони верховодять у судах, парламенті, а також у поліції і таємній службі СБУ. У культурній столиці країни Полтаві це може змінитися після того, як виникла суперечка щодо арки і були важко поранені два активісти.
    Спершу з арки, розміщеної в центральній пішохідній зоні, були вигнані  продавці газет. В основному - бідні пенсіонери, які могли там трохи прихиститися від сонця й вітру, а взимку - від 20-градусного морозу. Вони там продавали журнали й збірники кросвордів. Тепер продавці опинилися на вулиці в напіввідкритих пластикових наметах.
    Брат одного депутата з блоку Петра Порошенка хоче влаштувати в арці кафетерій. Жителі будинку протестують, бо арка - єдиний прохід у двір  уздовж п’ятисотметрової забудови. Згідно з будівельними правилами арку перекривати не можна. Один житель оскаржив у суді рішення міської влади. Скарга була відхилена, оскільки суддя належить до такої-то кліки… й родичка такого-то…

    Отже, вперед посунули будівельники, які встановили перед аркою паркан із хвилястої бляхи. Жителі і правозахисники стали протестувати. Активісти зірвали загорожу, поліція заарештувала одного чоловіка за хуліганство. Наступного разу робітники прийшли під охороною поліції і спортсменів, яких в народі називають тітушками. Вони зварили 6-метрову браму і спорудили ще вищий і міцніший паркан. Прохід було перекрито. Ввечері прийшли активісти, зрізали браму і перенесли її кілька сотень метрів далі, до будівлі міської ради.
    Кількома днями пізніше робітники заварили арку товстими сталевими листами. Це творіння народ назвав саркофагом. Бритоголові тітушки виглядали ще злішими, ніж минулого разу. Поліціанти знову посилалися на офіційне рішення. Не зважаючи на правила забудови, нехтуючи громадською думкою, перемогли бізнесові інтереси брата одного важливого депутата…
    Тітушки демонстрували свою силу й розмістилися в кафетерії напроти, який також, кілька років тому, був споруджений з порушенням правил забудови. Широко розставивши ноги, вони сиділи біля вікон. Невдовзі стало відомо, що хлопці належать до кременчуцької охоронної фірми «Скорпіон». Раніше вони співпрацювали з Партією регіонів Януковича, а тепер – з тими ж партнерами, що й раніше, які тільки поміняли назви.
Мова зайшла про честь міста. Якісь заїжджі уголовники будуть качати права в Полтаві? Ми що – в Донбасі?
    У міського голови є своя власна партія, що в провінції не зайве. Вона називається «Совість України». Його попередник мав прозвисько «Половинка». Через те, що з кожного прибутку, який отримували підприємці, хотів мати «свої» 50 відсотків. Нинішній голова переміг з 60 відсотками голосів, передусім завдяки тому, що щороку дарував пенсіонерам і інвалідам по два кілограми цукру (Чи – три? Тільки перед виборами, не щороку?). Вчора активісти насипали йому цукру перед дверима дому.
    Це не єдиний скандал, пов’язаний із забудовою, в якому замішані місцеві політики.
Перед усім міський голова Олександр Мамай, його заступник Шевченко і згаданий Степаненко. Але відносно невеликий міський об’єкт, всього 30 квадратних метрів, став символом корупції і уголовщини.
    Ввечері 5-го квітня громадяни знову мирно протестували проти зневажання їхніх вимог. Активісти спробували саркофаг розрізати, але були атаковані газом. Швидко зібралося більше тисячі глядачів, які переважно схвалювали акцію активістів. Деякі старші панове критикували, що цей протест проти корумпованої влади не дуже ефективний.
    Але тут з кафетерію, що напроти, загрозливо гукаючи, вискочили  в чорних шоломах титушки, озброєні ножами і дубинками. Спалахнула короткочасна бійка, полетіли камені і дубці, полтавський активіст і колишній учасник АТО Олександр Коба одержав небезпечне ножове поранення. «Незвичну» роль у бійці відігравали поліціанти: вони то захищали тітушок, то відходили й поводилися нейтрально, як перехожі, то забиралися геть. Нова поліція? «Той же самий «Беркут», тільки перейменований». – Сказав мені зазвичай добре поінформований учасник АТО.
    Я особисто бачу на вулицях тільки два різновиди поліціантів: одним я не повірив би жодному слову і не хотів би залишитися з ними наодинці; другі – нерішучі хлопці, інколи дівчата, які викликають у мене батьківські почуття. Тут, де вони могли б робити щось корисне (регулювати вуличний рух, карати порушників швидкісного режиму в місті, штрафувати за порушення правил паркування) вони не роблять нічого. При проведенні великих видовищних заходів вони, слава Богу, непотрібні, оскільки українці, незважаючи, що за 300 кілометрів від Полтави триває війна, зазвичай поводяться стримано. І навіть коли сперечаються «ватники» й патріоти, то користуються словами, а не кулаками.
    Становище стабілізувала не поліція, яка має захищати життя громадян, а службовці батальйонів «Полтава» і «Айдар». Тільки завдяки їхньому дисциплінованому і розумному поводженню обійшлося без смертей. У цьому єдині всі спостерігачі. Військові були озброєні тільки дубинками, але до них не запобігали.
    З того вечора в місті майже безперервно  тривали політичні акції. Міська рада була окупована, тисячі людей взяли участь у демонстраціях. Тому що пролилася кров, а це для українців майже табу. «Ні – бізнесу на крові!» - протестували демонстранти перед радою. Керівники поліції були змушені звітувати перед громадянами, перед будівлею СБУ була розлита символічна червона фарба. Арка стала місцем паломництва. Вчора там грав легендарний піаніст з київського Майдану. Його обличчя, як завжди, закривала маска.
    Міський голова ухилявся від запитань громадян, не з’являвся на роботу, люди непокоїлися, що він утече в Іспанію. Але ні, свою поведінку він пояснив у заяві для преси. Все відбувається коректно, згідно із законами, і у випадку з аркою, і щодо інших проектів. Проте «видатну» забудову арки він наказав зупинити. А захопникам міської ради пригрозив юридичними наслідками. Вимогу щодо нових виборів він відхилив. Окрім того, голова хоче звернутися за допомогою до СБУ - щоб відновити в місті законність і порядок. Через блокаду міської ради нібито була затримка з виплатою пенсій і зарплат міським службовцям.
    Вчора до будинку міського голови приїхав Автомайдан. Асфальту на його вулиці вистачило рівно до його дверей. Звичайно, це чиста випадковість. (Тупа поширена відмовка).
    «Як він може навести в місті порядок і надійно працювати, якщо не може зробити це на своїй вулиці?» - Запитав мій друг Олег, показуючи фото, зроблені в поїздці.
    Справляє враження робота переважно молодих журналістів місцевих телекомпаній і електронного сайту «Полтавщина». Вони були важливими інформаторами, повідомляли діловито й швидко, мужньо наближалися до місця події, навіть коли це було небезпечно. Їхня активна участь справді зворушує, хоча тут, власне, не про це.
    Але як могло статися, що поліція підвела? На це питання легко відповісти. Хто керує відбірковою комісією в новій поліції? Згадана Степаненко? Або шваґер брата міського голови, чия дочка – депутат? Усі - зі старого клубка…
    Між тим, у всякому разі тиск на корупціонерів зріс. Сьогодні виявилося, що не тільки молоді полтавці вимагають відставки міського голови і нових виборів, а й учасники АТО. Вони марширували до міської ради, будівлі СБУ, до обласної ради.
    Втім, важко щось прогнозувати. Утворилося широке об’єднання партій і громадських організацій. Добре, що такі протести можливі взагалі, що, незважаючи на протистояння з тітушками, обійшлося без фізичного насильства.
                        Переклав з німецької
                        Павло СТОРОЖЕНКО

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

НА РУЙНАЦІЮ ПОЛТАВСЬКОГО КАДЕТСЬКОГО КОРПУСУ

НА ШЛЯХУ ДО…

НА ТОЧНІСТЬ ОЗНАЧЕНЬ