ПРО СПІЛЬНЕ МІЖ СОБАКАМИ Й ПОЛІТИКАМИ

 

 Зі східного
Замисливсь
над схожістю я
людини й собаки.    
Багато подібного в них
в поведінці і звичках.
Погляньте: йде пес,
великий, порідний.
І шавка за ним поспіша,
набридає своїм дзяволінням.
Та пес не звертає уваги
і цим іще дужче
дратує дрібноту.
Так і в людей,
зокрема, політиків наших.
Йде котрИйсь до мети,
уперто й суворо.
За ним же – дрібнота зелена –
кричить, вередує,
із радістю
би покусала…
Та – боїться.
Лишається лиш дзяволіти –
від злості,
від заздрості
Й постійних конфузів.