Хоч я старий. Але чи міг я знати,

Що на останку моїх сивих літ
Мені порадять теж тікати,
Бо наступа скажений звір – сусід.
Та я все рідше залишаю хату...
В кістки уп'явся клятий ревматизм.
Залиш, прошу тебе, солдатику, гранату.
Я з нею вмів вправлятися колись.
Й мені доводилось повоювати...
Немає в мене інших просьб:
"Залиш, солдатику, мені гранату.
Дасть Бог – з собою прихоплю когось..."
Якщо і вмерти, то у рідній хаті.
Не хочу бігати на старості – і квит:
"Залиш, солдатику, мені гранату,
А хлопцям нашим передай привіт".
04.03.2022р.
Фото: AP Photo/Andrew Marienko
На зображенні може бути: 1 особа, військова форма та на відкритому повітрі

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ФЕДІР МОРГУН: НАГОЛОСИ, РОЗСТАВЛЕНІ ЧАСОМ