ПРО СИЛУ ДУРНОГО ПРИКЛАДУ

Принагідний історичний екскурс
Питання давненько тривожить:
Чому вони, власне, такі?
Вони ж, як і ми, діти Божі,
Й спізнали часи нелегкі…
А потім пильніш придивився:
Начальство яке в них було?
Та в них, що не цар, то убивця!
І що не діяч, то брехло!
Приміром, хоч цар Іван Грозний.
Жахливим ще звали його.
Точив кров і бідних, й заможних,
Зарізати міг будь-кого!
А гордість російська Петруша*?
Прозвали його москалі
Великим, бо великодушно
Все нищив на нашій землі.
Садист був і збОченець явний!
Любив і жінок, й мужиків.
Та для москалів – дуже славний –
Імперію їм спорудив.
А курва із курв Катерина**?
Не знайдеш подібну ніде!
Велична така на картинах…
Величніша серед блядєй!
Були іще Ленін і Сталін…
Дісталося добре і нам,
Коли москалі влаштували
З АдОльфом гучний тарарам.
…І так вочевидь повелося:
Мавпує підлеглий народ
Із давніх давен і ще досі
Своїх звироднілих «господ».
*Цар Пьотр I
**Імператриця Єкатерина II
Карикатура Васі Ложкіна (з відкритих джерел)
На зображенні може бути: текст

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ФЕДІР МОРГУН: НАГОЛОСИ, РОЗСТАВЛЕНІ ЧАСОМ