ПРО ВОСТРЕБУВАНІСТЬ ЖАНРУ

Вже не раз присягавсь: перестану,
Не писатиму більш епіграм,
А візьмусь за солідні романи
І героєм у них буду сам.
Але потім навідала думка:
Хто ж тепер довгі тексти чита?
І в нудних розважань візерунки
Хто б вникати без примусу став?
Хто читає епічні полотна?
Ну, редактор, дружина, ще хтось…
Епіграма ж – це як безпілотник,
Невеличкий, але – бомбовоз!
І її залюбки, бо коротка,
Без пейзажів й ліричних пишнот,
(Гарантую на всі сто відсотків!)
Прочитає лінивий народ!
Карикатура з відкритихджерел Інету
Можливо, це ілюстрація

Усі реакції

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ФЕДІР МОРГУН: НАГОЛОСИ, РОЗСТАВЛЕНІ ЧАСОМ