НА НОВУ КОВІНЬКУ*
Є радість у кожному віці.
Цю істину, врешті,
пізнав.
Зрадів я французькій
ковіньці,
Що приятель подарував.
Граційна та ще й чужоземна,
Не просто якийсь собі дрин!
Тепер мені втричі приємніш
Кульгати у ріднім дворі.
*Ціпок, палиця із загнутим кінцем.
На нього зазвичай спиралися недужі на ноги люди. Колись, у радянські часи, в обласній молодіжній газеті була сатирично-гумористична рубрика «Вишнева ковінька». В її назві поєдналися прізвища двох відомих (тоді!) українських писменників: Остапа Вишні й Олександра Ковіньки. Я мав честь 10 років поспіль вести цю рубрику.
Зображення з Інету. Угадайте, на якій картинці автор.
Коментарі
Дописати коментар