НА ВІДОМИЙ НАРОД*
…І хто тільки ними не правив!
Садисти, старцІ, ідіоти…
Й хоч гинули часто безславно,
Були, як один, – патріоти.
Любили на троні чужинців.
І в будні, і в свята брехали.
Їм часто давали по пиці,
І це вони подвигом звали.
Якщо ти вожак в цьому стаді,
Тобі все на світі прощають.
Припишуть закОнченій _ляді
Цнотливість і мудрість безкраю.
На менших й слабких нападали
І після «побед» величались.
Земель захопили чимало,
Хоч сильних зазвичай боялись.
Як Бог дав такого сусіда,
Дивись в його бік дуже пильно!
Хто зна, що утне це поріддя?!
Втім, краще за все – бути
сильним.
*Цей віршик пересипаний історичними алюзіями. Якщо ви очитана людина, то
зрозумієте, про що й про кого йдеться.
Сатиричний малюнок В.Ложкіна з Інету
Коментарі
Дописати коментар