ПРО ЧУЖІ МУКИ

        Суб'єктивне

 Коли я бачу переляканих котів,

Собачок, у яких вже видно ребра,

Я думаю: невже Господь простив

Тих, у кого в чужій землі

                                з'явилася потреба?

 

Хвостаті ж бо – творіння теж Його,

Для Нього їхні муки не байдужі.

Хоч надивився Він, мабуть, всього,

Але від жаху нашого

                                Він, мабуть, занедужав.

Фото  з відкритих джерел 



 

Коментарі