Щоденник грубіяна

                            НА ВЕЛИКОГО РУДОГО                                 «ИЗВРАЩЕНЦА»                         Яке поняття не візьми, Щоби розкрити тему, Слова підшукуємо ми Й…впираємось в проблему.   Ось «извращенец». На устах Оце слівце у люду. Та не вживеш його спроста – Не українське буде.   А він же «извращенец», бля! Це слово йому личить!   *    *    * Коли згадаю опісля, Писну вам якнайшвидше! Карикатура з Інету  

  ТЕНДЕНЦІЯ? ПРЕЗУМПЦІЯ? АБО ЧИ ВАЖКО БУТИ ДЕЛІКАТНИМ?      Хочу зразу заперечити можливим опонентам: я не страждаю на роздвоєння особи.      Як, приміром, один з героїв Достоєвського. Вони майже всі в нього ненормальні.      Просто є такий прийом: герой виступає як двоє співрозмовників. Одразу. І розмовляє. «Тихо сам с собою…»      Так от: –       Ви знаєте, що наші депутати почали брати? –       Та   ви що! І давно? –       Давненько вже… Взагалі, якщо зазирнути в історію, то ще до нашої ери. Виборні посадові особи, або так звана державна еліта (сенатори, патриції…), не гребували «приносами». Та й самі носили…      З цього приводу такий собі пан Марк Тулій Цицерон розпачливо вигукнув: «O tempora, o mores!» («О часи, о звичаї!»). –       Ну, напевно, в таких о...