Щоденник грубіяна

На алкоголь давно клепають. Але погляньте, любі пані: У заспиртованому стані Всі змії гарно виглядають.

Я люблю розмовляти з котом. Хоч озветься він певно не скоро. Кіт припав до душі, як ніхто, Бо мовчить. І херню «від зелених» не поре.

Чи є у перелЯку міра? Й куди ховатися                        аборигену? З одного боку – корон*вірус, В засаді з другого – «зелені».

Озираючи нашу еліту, Опускаючись в самі низи, Я цей вірус спромігся відкрити, Яким рідний народ заразивсь. Хоч, зізнаюсь, я зовсім не медик, Навіть не рядовий санітар, Та засвідчує час його вредність Ще з набігів монголо-татар. Вірус жлобства в народ учепився, Заїдає шляхетність і честь, І замало, щоб ти часто мився. Він в душі хазяйнує. Він – єсть.

Усі реакц Немає в країні порядку. Стражда здичавілий народ. Скрізь кадрів тямущих нехватка. Дешевша державний банкнот… Ідея прийшла: Піночета До нас запросити. Він спец. Хоч схильний до кулеметів, Але і за Ordnung* борець! Зродив цю державницьку думу І другу на розсуд припер. Сказав він мені з тихим сумом: «На жаль, АугУсто помер». *нім. порядок

До головного лікаря нашої психлікарні Ми, смирні пацієнти палати №6, Бажаючи іти у ногу з часом, Вас просимо змінити             цей номер на якийсь Сучасніший й близький широким масам. Було би справедливо й приємно                     нам усім, Якби найменували нас кварталом, Що дев*яносто п*ятий.             Ми теж у всій красі З трибуни у ВР не гірше виступали б.

«Я ШУКАЮ СЛОВА НЕЗВОРОТНІ ТА СМЕРТНІ» З 13-го сонету У «Полтавській криниці» №3 (від минулого року) надруковано вінок сонетів «По той бік ріки» Олени Гаран. Передусім хочу зазначити, що цей жанр – вінок сонетів став досить рідкісним, можна навіть сказати антикварним. Його залюбки «плели» поети-класики, а в наш час початківці і молоді поети вінки майже не «плетуть. Чому? Та важко ж! Вінок – це складна архітектоніка. Мені здається, варто нагадати, що це таке – вінок сонетів. Зазирнемо в «Поэтический словарь» А. Квятковського (Издательство «Советская энциклопедия», Москва, 1966). «Вінок сонетів – архітектонічна форма поеми, яка складається з 15 сонетів. В. с. будується так: тематичним і композиційним ключом (основою) є магістральний сонет (або магістрал), який замикає собою поему; цей, п*ятнадцятий за ліком, сонет пишеться раніше інших, у ньому міститься задум усього В.с. Перший сонет починається першим рядком магістрала і закінчується його другим рядком; перший вірш другого...