РУССКИЕ НАРОДНЫЕ ЧАСТУШКИ Із останніх надбань Павла СТОРОЖЕНКА Сотню лет в лесу стояла Изба на курьих ножках. Ножки местные сожрали, Выпивши немножко. * Ох, ревнивый дед Свирид, Свою бабку сильно бдит. Раньше нужно было бдеть. Эдак сорок тому лет. * Костя, бывший бригадир, Сдуру выступил за мир. И копает смирно ныне Блиндажи на Украине. * В Кержаков корова сдохла, Крайняя в деревне. У ней вымя пересохло Без быка, наверное. * Сильный голосок у Моти, – Говорят подруги. Когда муж ее колотит, Слышит вся округа. * Клим забил в сортире дверь. Нам обидно всем теперь. Потому что до кустов Расстоянье метров сто. * С фронта муж вернулся Вася, Но какой-то сам не свой: С головою из пластмассы И железною ногой. * Обещал мне летчик Плотин Покатать на самолете. А в натуре день при дне Сам катается на мне. Карикатура Васі Ложкіна (з відкритих джерел)
Публікації
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Автор:
Павло Стороженко
-
РУССКИЕ НАРОДНЫЕ ЧАСТУШКИ Мой миленочек Федот Уже служит третий год. Была ему я верная Двадцать дней, наверное. * Повезло соседке Машке. Ей завидуют у нас. В Украине муж бесстрашно Смародерил унитаз. * Собирал мой муж на катер, Но не так все вышло. Грянул паводок некстати – Плаваем на крыше. * Никанор такой балбес! Не спросясь, в трусы полез. Скромно попроси сначала! Может, я не отказала б. * Сын на крейсере служил. Мы гордились родненьким. Крейсер укр на дно пустил. Стал сынок подводником. * Есть в деревне Грязь теперь Свой родной миллионер. Подписал Иван контракт Воевать. Не за пятак! А теперь вопрос такой: Жив он? Или не живой? Знамо: деньги – хорошо! Но жить хочецца ишшо! Собрал фольклорист-любитель Павло Стороженко Карикатура В. Ложкіна (з відкритих джерел)
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Автор:
Павло Стороженко
-
НА ВЕЛИКИЙ ІСТОРИЧНИЙ НАЙОБ* «Большое видится на расстояньи…» – Сказав колись поет відомий. Не знав, звичайно, він зарані, Що і про нас ця аксіома. Як грандіозно наіпали Дядьки, здавалося, солідні! Ми зброю віддали зопАлу – Тепер канючимо, як злидні. На нас напав один з гарантів – Великий, підлий і жорстокий… А інші підписанти знатні, Що обіцяли мир і спокій? Вони, звичайно, співчувають, Але – «щоб не таїли злобу». Й ми жити якось вже звикаєм В тінІ великого найобу… *Назустріч 30-річчю від дня підписання Будапештського меморандуму (5 грудня 1994 року) лідерами України, Росії, Великобританії й США. Підписанти гарантували територіальну цілісність і політичну незалежність України в зв’язку з її приєднанням до Договору про непоширення ядерної зброї. Наша країна передала її Росії, а засоби доставки знищила. Фото з відкритих джерел