Щоденник грубіяна

  НА ДОНАЛЬДА ФРЕДОВИЧА   В історію ввійде він                                       не через мита, Що вдарили інших                                       доволі відчутно, А швидше тому,                                       що спромігся зганьбити Країну свою – велику й могутню.   Карикатура з відкритих джерел Інету

        Є КАНДИДАТУРА!           Передвиборче Колупаючись в купі лайна І шукаючи в ньому зернятка, Довести намагаються нам: Були мАрні на Зелю нападки!   Є корисне в діЯннях його – І на смак, і на дотик, й на колір. Як оратор запхне будь-кого Він за пояс в зеленій конторі.   На струменті як вправно він гра! Мабуть, школу закінчив музичну… І тому я гадаю: пора Знов обрати його.       Бо – «Величний! Карикатура з Інету                    

               КОМУ В УКРАЇНІ ДОБРЕ               Втечі пана Міндіча в Ізраїль присвячується   Хто нас тільки не дурив?! Й не перелічити! Чули ми один мотив: «Буде краще жити!»   Запевняли щиро так Яник і Табачник… Здриснули на схід однак, І живуть там краще.   Світлі дні пообіцяв З Єрмаком і Зеля. Краще буде всім, мовляв, Я ж не пустомеля!   Ми чекаєм добрих змін, Хоч війна все важча. Та тримає слово він: Друзям його – краще!                          

    НА СИМВОЛИ ЕПОХИ   Напевно, що це нетактовно – Радіти чужим помилкам. Потішений, втім, тепер впОвні: Обрали придурка і там.   Не ми лиш такі в цілім світі! Що в Штатах рудий витворя?! В них теж «предводитель» з привітом, І лаяв я нашого «здря»!   М ’ ать, їхня настала епоха – Брехливих, слизьких недорік. Культура і честь таким пох… Та й нам, певно, теж у той бік.   Карикатура з мереж Інету    

  ХТО У НАС «РУЛЄВОЙ»?   Чи устОїмо, як на чолі Будуть зрадники і пустомелі? Й долю нашої з вами землі «Порішають» подібні до Зелі?   Є в народу мого дивний ґандж*: Здавна любить пусті обіцянки. І, отримавши вкотре міраж, Потім лається безперестанку.   * Давнє українське слово: вада, недолік.   Карикатура з мереж Інету  

  А СПРАВДІ: ХТО ВІН?   Все зрозуміти намагаюсь: З якого він, нарешті, краю?   Твердив раніше: з України. З ІзраЇлю, – говорить нині…   Звичайно, він за вступ до NATO . Є і французький в нього паспорт.   В вузькому колі він по-свійськи Зізнався: в нього є й бельгійський.   Ощадливо і по-хазяйськи Він зберіга також радянський…   Він засіда в Верховній Раді, Бо помогти народу радий.   Хоч сумнівається тепер: Чи завжди буде так в ВР?   Карикатура з мережі Інету

                    РАЦУХА* Народ вже звик, щоб в нього крали. Нелегко звички, втім, міняти. То, може, справді буде вдаліш, Якщо цю звичку не чіпати?   *Слівце з радянських часів: раціоналізаторська пропозиція Карикатура з Інету

                             КОЛИ ТРЕБА, А НЕ ХОЧЕТЬСЯ, БО…   ...Ти, мабуть, думаєш, що якась особлива, що тебе це не зачепить? Що вони – «обычны е русские люди » . А що про них пишуть в українських пабліках, так то наклеп, пропаганда. Тобі якась знайома сказала, що вони нормальні. В сусідньому селі одній бабі навіть консерву дали… А про Бучу тобі не розказували? Або про Ірпінь? Очевидці. Що вижили… Це теж пропаганда? Правда, ті баби, яких ґ валтув али кацапи ( чи буряти, чи удмурти ) цілими підрозділами, мовчать, «помалкивают»… Ніби невдобно якось розповідати… А, може, приємно було? Слава Богу, не пристрелили!  Часто пристрілюють, щоб не верещали. Так що ведіть себе скромно, коли гуртом ґвалтуватимуть!.. Це ж ти сьогодні стрибала на ТЦК-ашника? Бо твій син не хотів іти в армію, пручався. Це ти дарма! Армії не уникнеш. Здриснеш від української, прийдуть кацапи й загребуть у свою. А там тиждень -...

  НА ЧЕРГОВИЙ КОРУПЦІЙНИЙ СКАНДАЛ Знову Зеля підставив країну. Та кричать його «фаники»*: «Ні! Він – хороший! І він – креативний! Так ніхто ще не правив, як він!»   Тягнуть друзі його торби грошей, Які вкрали нахабно у нас. Але фаники знов: «Вони трошки… І що крадуть – так він же не знав!»   Неминуче питання зринає І у нашій країні, і скрізь: Якщо ти це не бачиш й не знаєш, То чому на це крісло заліз? *Сленг, фанатик .             Фото з Інету                          

  НА УПРАВЛІНСЬКИЙ ТУПИК Дивився на лИчка уважно Обранців у нашій ВР* Й помітив: вони переважно З далеких, напевне, земель.   Чорняві, носаті, хрипасті… Це точно: з чужого села. Такої приблизно в нас масті Т-сигАнка приблудна була.   І ми їх, щоби не обидить, У нас керувати взяли… Й не знаєм тепер, що робити? В який бік не рипнись – скрізь клин! Карикатура з Інету  

  НА ДЕРЖАВНИЦЬКІ СПОДІВАННЯ Не думав попервАх,                                       що буде в нас отак: Що форма існування                                       являтиме бардак. Карикатура з Інету  

  БАГАТО РІЗНОГО І МАЛО ВТІШНОГО    Можливо, фейлетон   Останнім часом досить нав ’ язливо в голові зринає: «И м ожет собственных Платонов и быстрых разумом Невтонов российская земля рождать… » Напевне , тому, що в середній школі я навчався за Радянського Союзу. Російська література була надана до вивчення широко, докладно й, прямо кажучи, ідеалізовано. Тобто, поети й письменники були як люди бездоганні, їхні твори – геніальні, а стороння критика, що в певній мірі  претендувала на  об’єктивність, вважалася злісними буржуазними вигадками й заздрісними рефлексіями щодо величі російської культури. Так от, ці рядки, якими я розпочав свої нехитрі розважання, були написані Міхаілом Ломоносовим. Його справжні риси, як людини, були явлені широкій публіці набагато пізніше. Маю на увазі загальнодоступне літературознавство. Насправді Міхаіл був відчайдушним бухариком, заздрісником і грубіяном. І, що особливо важливо, великих відкриттів під час своєї так званої ...